Симптоми захворювання зазвичай з'являються у віці близько 6 до 12 місяців. У хворих собак розвивається суха, груба рогова кірка від сірого до коричневого кольору на поверхні і крайки носа, що викликає надмірне висихання, хронічне подразнення і запалення шкіри носа. У деяких випадках формуються хворобливі тріщини навколо і на кінчику носа. При відсутності лікування розвиваються поверхневих бактеріальних інфекцій. Згодом відзначається депігментація шкіри носа від темного до світлого кольору. Захворювання не загрожує життю, але потрібен постійний догляд протягом усього життя собаки.

Молекулярна генетика (для фахівців)

Захворювання асоційоване з мутацією в гені SUV39H2, що призводить до порушення нормального формування клітин носового епітелію.

Літературні дані

Jagannathan, V., Bannoehr, J., Plattet, P., Hauswirth, R., Drögemüller, C., Drögemüller, M., Wiener, DJ, Doherr, M., Owczarek-Lipska, M., Galichet, A. , Welle, MM, Tengvall, K., Bergvall, K., Lohi, H., Rüfenacht, S., Linek, M., Paradis, M., Müller, EJ, Roosje, P., Leeb, T. A mutation in the SUV39H2 gene in Labrador Retrievers with hereditary nasal parakeratosis (HNPK) provides insights into the epigenetics of keratinocyte differentiation. PLoS Genet 9: e1003848, 2013.
Page, N., Paradis, M., Lapointe, JM, Dunstan, RW Hereditary nasal parakeratosis in Labrador Retrievers Veterinary Dermatology 14: 103-10, 2003.
Peters, J., Scott, DW, Erb, HN, Miller, WH Hereditary nasal parakeratosis in Labrador retrievers: 11 new cases and a retrospective study on the presence of accumulations of serum ( 'serum lakes') in the epidermis of parakeratotic dermatoses and inflamed nasal plana of dogs Veterinary Dermatology 14: 197-203, 2003.